Еврейский мессианский ресурс
Главная страница | Анонсы | Наш e-mail
Главное в жизни Статьи Праздники Всевышнего Еврейский дом


ВСЕВЫШНИЙ И ЧЕЛОВЕК

Балада – Бабин Яр

 

Бабин  Яр це могила народу мого,

Це моя батьківщина, бо поряд тут був рідний дім,

Були батько і мати – тепер ні її, ні його,

Лише місце оце – наче рана на тілі моїм.

 

Я над Яром стою, скрізь обличчя сумні,

І неначе це вересень той – 41,

Чомусь раптом здається, здається мені, –

Це мою обірвуть отак долю й завершать!

 

І мою і усіх цих євреїв навколо,

Ні, до смерті ми ще не готові!

О, як падати страшно з обриву додолу!

І я більше не чую трибунні промови!

 

Так, це я над обривом стою,

Бачу дно у людському просвіті,

І за руку тримаю дитину свою,

Та не знаю, як можна її захистити!

 

От дерева пожовклі, що навкруги

Обернулись фашистами, жах, брови стулені!

Це ж усі ми у колі своїх ворогів,

А гілля – це у них автоматнії дула!

 

На трибуні лунають звертання слова,

Сумна музика грає, – не чую, не бачу,

Бо в тумані якомусь моя голова

І здається людським це все стоном і плачем.

 

Навіть гуркіт машин на дорозі і гомін,

Наче стрекіт страшний автоматної розправи,

А червоні букети, що вклались по схилу

Виглядають червоним струмочком кривавим.

 

Українськії люди, надіньте єврейськую  шкіру мою!

Уявіть це, як я, і про те ця промова.

Уявіть, що це ви, а не я тут стою –

Я ж для того пишу українською мовою.

 

Дуже довго «священна» земля ця була

Наче брудний пустир – без уваги.

Потім гірка насмішка, бо думка прийшла,

Тут зробити майдан для розваги.

 

Скільки років ходили по кістках людських?!

Що –  не люди, євреї лежать у могилі?

Звідси їдуть тепер, як не їхати тим,

Хто ні німцям, ні Вам «Бабин Яр» не простили!

 

Через рік, через два, через три – їх не буде,

Бо не мали вони батьківщини ніколи!

Може з Вас хтось цей день тоді теж не забуде,

Щоб було мені з ким у Яр впасти додолу!

 

Тепер парк тут чудовий, алеї і квіти,

Навіть памятник є, та хіба він євреям?

Дуже вдало зуміли це приховати

І навмисно загублена суть і ідея.

 

Щоб не стало це місце лише тільки сквером,

Де гуляють трагедії тій безучасні,

Прошу 29 дня вересневого,

Не забути прийти сюди квіти покласти.

29 вересня 1991 р.

Кушнір Любов Давидівна



вернуться

на главную

Главное меню

Статьи
Праздники Всевышнего
Еврейская традиция

Праздники Всевышнего

Песах
Шавуот
Рош га Шана
Йом Кипур
Суккот
Ханука
Пурим


Анонсы

анонсы